🎉Пройшов Dark Souls1. В беклозі стояла довго, довше ніж я свідомо граю відеоігри. Починав її 4 рази. 3 з 4 — грав та здавався. Я думав гра затяжка. Та цікаво, я здавався, та після 2-3 місяців знову її грав.

От я пройшов темні душі. І почуваюся дивно... Зазвичай після гри — я просто задоволений.
☺️Та тут почуваюся ніби після поїздки до чужих та далеких людей. Та до дому їду від близьких та добрих, з скріншотами інвайду у світ з 6 гравцями, зі згадкою про магів, принцесу, ковалів, і їхнє "Never go hollow", "Cometh soon".
😖Та з відчуттям жалю. Бо не вслухався в кожне слово, бо не часто інвайдився, бо не захистив людей, на яких вже тяжко сказати "NPC".

🏞Кожна локація, не тільки красива місцина, а грає геймплейну роль. Світи воістину відчуваються великі. І не через їхній відкритий світ, та об'єми, тут цей світ живий. Навіть після тисячних років безсмертя та безумства, відбуваються події. Події й заскріптовані, але скріпт невідчутно, історія йде шляхом цікавості гравця, не інакше.
Я закохався в цю гру❤️
10/10

Ще більше рецензій на моєму телеграм каналі:
https://t.me/Invisible_Castle